Часто чуєте «продукт», «продуктова компанія», «продуктове IT»? Знаєте, що це щось відмінне від аутсорсу? Впевнені, що класних продуктів мало в Україні? Маєте сумніви, де ж саме працювати? Разом із CEO Words Booster Андрієм Скрипником та фронтенд-розробником PlantIn Дмитром Смакоузом розповідаємо, як влаштовані продуктові компанії та чим вони особливі.
Що таке продуктове IT
Про продуктові компанії найпростіше розповісти, якщо порівняти їх з сервісними. Перші розробляють власні продукти з нуля — це мобільні застосунки, соцмережі, середовище для програмування, антивіруси, CRM тощо. Другі отримують замовлення від інших бізнесів та в основному займаються кодом. Цю модель роботи часто плутають з аутстафінгом, коли фахівця «орендують» для роботи над проєктом у компанії-підрядника. На час проєкту такий спеціаліст входить до штату й підпорядковується менеджеру компанії-клієнта. При цьому клієнт платить за послуги підряднику, а той виплачує зарплату співробітнику.
Найбільші технологічні гравці світу — Google, Facebook, Microsoft — це і є продуктові компанії. До лінійки продуктів Google входять пошуковик, карти, календар, хмарне сховище, інструмент для аналітики та декілька десятків інших застосунків та сервісів. Word та Excel разом з іншими програмами компанії Microsoft активно використовують для офісної роботи. У фокусі продуктових компаній — користувач: бізнеси витрачають мільйони доларів на маркетингові дослідження, вивчають свого юзера та змінюються разом із ним. Сервісні компанії орієнтуються на клієнта — закордонних замовників, яким потрібне програмне забезпечення.
Попри пандемію коронавірусу обсяг українського IT-експорту вперше перевищив $5 млрд та продемонстрував зростання на 20% у порівнянні з 2019 роком. Нещодавно 11 українських сервісних компаній увійшли до сотні найкращих у світі. Популярність сервісної бізнес-моделі в Україні пов’язана з тим, що коли вітчизняний ІТ-ринок тільки формувався, співпраця з іноземними клієнтами ввижалася більш надійною, ніж запуск свого продукту. Такий крок потребував експертизи, фінансів, попиту на внутрішньому ринку та досвіду роботи із зовнішнім — а їх не було.
Сьогодні ситуація у продуктовому ІТ краща, хоча в Україні досі важко піднімати інвестиції й немає повноцінної стартап-екосистеми, говорить CEO Words Booster Андрій Скрипник. За даними з дослідження компанії Beetroot, зараз в країні 1142 продуктові компанії. П’ять з них стали «єдинорогами», тобто досягли капіталізації в один мільярд доларів.
Genesis також розвиває виключно власні продукти. Екосистема всередині холдингу об’єднує 15+ стартапів, що розробляють застосунки, онлайн-медіа, мобільні ігри та маркетплейси. Модель роботи схожа на венчурну студію. Така студія системно, швидко й недорого перевіряє цифрові продукти на життєздатність, а успішні — розвиває й трансформує у самостійні компанії. Після запуску новий стартап забезпечують інфраструктурою, середовищем професійної підтримки та інструментами для перевірки робочих ідей — і допомагають стати повноцінним бізнесом.
Перед тим, як почати власну справу, люди часто думають: все вже давно придумали, нових ідей не знайти, а ринок переповнений різноманітними застосунками. Але так було й на початку XXI сторіччя. У нульових всі думали, що в ІТ-сфері вже сталося все, що могло статися: бум доткомів минув, інноваційні продукти запустили. Та ніхто не сказав про це Марку Цукербергу, який тоді почав працювати над Фейсбуком. Нині соцмережею активно користуються 2,89 млрд людей щомісяця. Лише за минулий рік компанія заробила $86 мільярдів — на $16 мільярдів більше, ніж у 2019 році.
Що вирізняє продуктові компанії
Свобода у виборі технологій
В сервісних компаніях використовують мови програмування та фреймворки, що мають попит на ринку, адже вони частіше потрібні замовникам. У продуктових вибір технології обумовлюється конкретним продуктом. «Для мене робота в продукті відрізняється від роботи в сервісній компанії тим, що тут я залучений в усі процеси розвитку застосунку, відповідно, можу впливати на вибір технологій. В сервісних компаніях розробник має менше свободи в цьому виборі, адже працює за чітким алгоритмом. На продукті ти одночасно — руки, мозок, очі, ідеї, тобто — повноцінна частина продукту», — пояснює фронтенд-розробник PlantIn, Дмитро Смакоуз.
Коду недостатньо
Якщо розробники — це драйвери сервісних компаній, то продуктові бізнеси потребують не лише технічних спеціалістів. У стартапах в Genesis, до прикладу, їхня кількість може не перевищувати 10-15% команди. Над застосунками та сервісами працюють такі фахівці:
аналітики;
QA-спеціалісти;
маркетологи;
дизайнери;
фахівці з продажів;
контент-мейкери;
продакт-менеджери;
працівники підтримки (support);
адміністративні відділи — HR, рекрутери, юристи, бухгалтерія.
Крім того, у продукті часто працюють T-shaped фахівці, які не лише глибоко занурені у свою нішу, але й розуміються на інших. Наприклад, розробники базово знайомі з роботою дизайнерів, аналітиків, маркетологів. Завдяки знанням і навичкам в суміжних сферах T-shaped краще бачать загальну картину й розуміють, як працює проєкт загалом.
Незвичні позиції
У продукті можна зустріти нетипові для сервісних ІТ-компаній спеціальності. Серед фахівців Genesis є Product Marketing Manager, Retention Manager, Delivery Manager, Growth Project Manager та інші посади на стику спеціальностей.
Швидке зростання
Один сильний гравець може кратно посилити команду, тоді як один слабкий — кратно послабити. Тож на ранніх етапах розвитку проєкту до команди запрошують переважно фахівців рівня Senior. Пізніше, коли бізнес почувається більш впевнено, команду поповнюють джуніорами. Тому робота в продукті — це хороша можливість повчитися у сильних фахівців. Варто додати, що масштабування та розвиток компанії впливає на дохід та умови праці однієї людини. Тому співробітники безпосередньо зацікавлені в зростанні бізнесу та більше залучені в усі процеси.
Що робити, аби продуктових IT-компаній в Україні стало більше
Заручитися підтримкою держави. Фаундери можуть довго ростити бізнеси, працювати та займатися нетворкінгом, проте саме держава дає справжній поштовх ІТ-ринку — завдяки зрозумілому та прогнозованому оподаткуванню, реформі освіти, захисту від несанкціонованого втручання органів влади, просуванню індустрії за кордоном тощо. Пристосувати законодавство для легкого входу інвесторів. У 2020 році Україна посіла 64 сходинку в рейтингу Doing Business (міжнародний показник, що оцінює простоту ведення підприємницької діяльності в країні — ред.). Це найвищий результат за весь час незалежності, але не найкращий навіть на пострадянському просторі. Аби «стрибнути» ще вище, варто вдосконалити й спростити юридичну базу для реєстрації компаній, чітко визначити контрольні показники оцінки ефективності інвестицій тощо. Розвивати ІТ-екосистему. У Києві до пандемії щомісяця проходили хакатони та конференції, на яких розробники могли спілкуватися та обмінюватися досвідом. Genesis побудований як екосистемна компанія з такою ж метою — адже ми хочемо сприяти розвитку продуктового ІТ в Україні. Змінювати сферу освіти. Фундаментальна університетська освіта не готує до роботи в ІТ-бізнесі на 100%. Водночас кількість людей, що випускають профільні ВНЗ, також не покриває потреби галузі. Тому перед початком роботи багато хто проходить додаткове навчання — у корпоративних університетах, бізнес-школах, на платних курсах. Можна повчитися і безкоштовно — наприклад, в одній зі шкіл Genesis Academy. База знань та необхідне середовище, які дає хороша ІТ-освіта, пришвидшує появу нових успішних стартапів.
