У 1940-х роках минулого століття креативник та підприємець Алекс Осборн помітив, що його співробітники краще генерують ідеї разом, ніж наодинці. З цього все почалося. Метод мозкового штурму став однією з найпопулярніших креативних практик, його використовують у багатьох сферах, а техніка проведення з часом еволюціонувала з класичного обговорення до безлічі різноманітних видозмін.
У цій статті ми розповімо основне про мозковий штурм, зокрема, як він виник, які є етапи, які техніки використовувати та як провести сеанс найефективніше. Своїм досвідом проведення сеансів брейнсторму діляться Олена Васів, Head of Creative Team в PlantIn, Тетяна Шелудченко, Creative Manager в Impulse та Ольга Кисельова, Design Team Lead в Genesis.
Олена в PlantIn понад два роки й з нуля побудувала команду з 13 фахівців; зараз вона удосконалює процеси та відповідає за нові напрями. Тетяна понад п’ять років у маркетингу. Вона працювала, зокрема, з всеукраїнськими проєктами, стартапами та ІТ-компанією. Нині вона уже рік керує креативною командою в Impulse. Ольга понад 7 років займається дизайном у IT та ритейлі, й зараз відповідає за візуальну частину комунікацій бренду Genesis та півтора року очолює дизайн-напрям у PR-команді екосистеми.
> Популярні техніки мозкового штурму
Що таке мозковий штурм
Мозковий штурм — це практика для придумування ідей чи вирішення проблем, коли учасники можуть вільно та без критики ділитися своїми думками. Зібраний пул ідей використовують як стартову точку для проєкту чи кампанії, через що мозковий штурм часто проводять на старті роботи.
«Над невеликими задачами я волію працювати самостійно, хоча іноді можу обговорити ідею з колегами. Однак, якщо у роботі великий проєкт, то обговорення і пропозиції інших дуже допомагають. Наприклад, нещодавно ми працювали над сайтом. Першу ітерацію макета я робила сама, тож не враховувала деякі важливі для проєкту речі. Тому було корисно, коли ми побрейнштормили з іншими співробітниками, які були залучені до процесу, й кожен висловився, що можна доробити, й чому. Ми щось прибирали, щось об’єднали, й за пару підходів зупинилися на більш-менш остаточному вигляді макета», — говорить Design Team Lead в Genesis Ольга Кисельова.
Неочевидні завдання практики — допомогти членам команди налагодити особистісний зв’язок й почуватися комфортніше одне з одним.
Історія появи мозкового штурму
Попри те, що зараз спосіб здається очевидним, ще 100 років тому мозкового штурму не існувало. Метод вільного та неупередженого генерування ідей придумав підприємець та креативник Алекс Осборн у 40-х роках минулого століття. Працюючи у рекламній агенції BBDO (він був одним з її співзасновників та партнерів), підприємець помітив, що багатьом співробітникам важко придумувати ідеї наодинці, а от групове обговорення часто давало кращі результати.
Аби покращити креативний процес, креативник почав експериментувати й врешті-решт розробив ряд правил для ефективного мозкового штурму. Серед них:
відсутність критики;
чим більше варіантів, тим краще;
свої ідеї можна базувати на ідеях інших;
шалені й нестандартні пропозиції вітаються.
Пізніше методика знайшла відображення в книзі «Керована уява», що вийшла друком у 1953 році. Саме після виходу книги мозковий штурм став популярним та широко використовуваним у багатьох сферах.
Етапи проведення мозкового штурму
Будь-яка техніка проведення мозкового штурму передбачає декілька основних етапів.
1. Підготовка. Тут ви визначаєте тему або проблему, яку будете «штурмувати», учасників обговорення та модератора. Тему обговорення озвучуйте заздалегідь, аби всі могли її обдумати та почали «накидувати» ідеї одразу після старту брейнсторму.
2. Генерація ідей. Це основний етап — учасники мають створити якомога більше ідей за визначений проміжок часу. Техніку можна обрати будь-яку, а керуватися варто тими ж правилами, які сформулював Осборн — відсутність критики, можливість будувати одні ідеї на основі інших, заохочення шалених пропозицій.
«Під час брейнштормів ми шукаємо «агресивні» концепції, які точно захоплять увагу потенційного користувача. Наш продукт пов’язаний з рослинами, тож є декілька тем, які будуть повторюватися від сезону до сезону. Наприклад, полив. Одна з найпоширеніших помилок полягає в тому, що люди переливають чи не доливають свої рослини. PlantIn має рішення: у функціоналі застосунку є калькулятор, який вираховує необхідну кількість води відповідно до сезону, півкулі, розміру горщика, віку рослини тощо.
Однак просте зображення поливу на креативі навряд чи зачепить увагу людини. Тому під час брейнстормів ми шукаємо сміливіші та креативніші концепції — а потім робимо, наприклад, динамічне моушн-відео, де рослину зрошують зі шланга й усюди летять бризки», — говорить Head of Creative Team в PlantIn Олена Васів.
3. Обробка ідей. Ось на цьому етапі пропозиції вже можна оцінити — наскільки вони актуальні, значущі, нові, можливі для реалізації своїми силами тощо. Згрупуйте їх за категоріями — це допоможе побачити перспективні ідеї та далі працювати саме над ними.
4. Розробка ідей. На цьому етапі група зосереджується на роботі з найбільш перспективними ідеями. Вона може полягати у визначенні наступних кроків, створенні детального плану, пошуку додаткової інформації тощо.
Власне етапи можна підлаштовувати під себе. Наприклад, обробку ідей часто пропускають, обираючи натомість більш підходящий для конкретної ситуації варіант. Після штурму група переходить до реалізації ідеї.
Склад групи для мозкового штурму
Він залежить від теми та мети заходу, втім, деякі рекомендації щодо учасників все ж є.
1. Ідеальна кількість учасників брейншторму — 6-10 осіб. Якщо людей більше, то хаос обговорення дуже важко контролювати, а якщо менше — то ідей на фінальному етапі може бути достатньо.
2. Залучіть до брейнсторму людей з різним досвідом, професією та знаннями. Завдяки цьому спектр ідей, які запропонують учасники, буде набагато ширшим.
«У людей, що працюють з креативами, іноді замилюється око, тож виникають бар’єри, що заважають розвивати конкретну ідею. А ті, хто менш дотичні до цього, бачать ситуацію під іншим кутом, і можуть порадити прості та геніальні рішення. Тому корисно залучати на брейншторм не тільки креативників, а, наприклад, розробників», — говорить Creative Marketing Manager в Impulse Тетяна Шелудченко.
3. Співвідношення між тими, хто не соромиться активно генерувати ідеї, й тими, хто воліє більше слухати, має бути приблизно 50/50.
4. Якщо людина скептично ставиться до мозкового штурму, не варто наполягати чи змушувати. Краще залучити її до участі в іншій практиці.
5. Деякі джерела радять не залучати на обговорення керівників, адже так, група начебто відчуватиме себе більш скуто. Втім, кожна команда може застосовувати це правило залежно від своєї культури. «В нашому брейнстормі завжди беруть участь СЕО та СМО, адже вони найглибше розуміють продукт, його специфіку та технологічні тонкощі», — каже Тетяна Шелудченко.
Окрему увагу варто приділити ролі фасилітатора або модератора події. Його, як і учасників брейншторму, обирають завчасно. «Ми намагаємося робити так, щоби кожен член креативної команди побув модератором та запропонував якусь нову механіку брейншторму», — зазначає Олена Васів.
На початку сесії він формулює тему чи проблему, а далі заохочує усіх брати участь в обговоренні й стежить за тим, щоби не було критики. Якщо всі відхилилися від курсу — він повертає їх у потрібне русло.
Крім того, завдання модератора — простежити, аби всі взяли участь у дискусії, і менш активні учасники теж висловили свою думку. Інколи модератор і сам приєднується до дискусії. Він накидує сміливі та ідеї, показуючи, що так можна. Наприкінці його завдання — підсумувати ключові моменти й окреслити наступні кроки.
Популярні техніки мозкового штурму
Починати мозковий штурм можна з різних креативних технік, щоби учасники обговорення могли «розігрітися». Ось декілька практик, які використовують в команді Impulse. Вона є частиною компанії Headway, і розробляє мобільний EdTech-продукт:
«що можна покласти у трилітрову банку». За 30 секунд треба назвати предмет, який можна покласти у трилітрову банку. Завдання, можна ускладнювати, наприклад, просити учасників називати предмети на різні букви.
«що я беру з собою на море». Учасники сідають у коло, й один з учасників каже, що бере на море. Наступна людина має повторити те, що назвали усі попередні. Так проходять три кола.
вправа на прикметники. Наприклад, модератор показує фотографію апельсина, і кожен має за певний проміжок часу накидати варіанти, який він: помаранчевий, смачний, соковитий тощо.
розшифровка. Модератор називає абревіатуру, а учасники за декілька хвилин мають придумати розшифровку до неї.
Така розминка допомагає відволіктися від інших робочих задач та налаштувати мозок на креативний процес. А ось власне техніки.
📢 По черзі
Найпростіший варіант, коли модератор озвучує тему брейнсторму, а інші одне за одним висловлюють свої ідеї. Кожна наступна може спиратися на думки попередніх.
📝 Процедура Шаретт
Учасників ділять на групи, в кожній з яких призначають лідера. Кожна група обговорює обрану тему, а окрема людина робить нотатки з ідеями. Далі записи передають іншій групі, й у наступному колі вона переосмислює думки колег та привносить щось своє. Після декількох повторів записи передаються модератору, який підбиває підсумки та обирає найкращі рішення. Процедура Шаретт передбачає, що всі групи можуть обговорювати і одну тему, і декілька.
🖇️ Сходова техніка
Тут навпаки: учасник озвучує свої ідеї до того, як почує ідеї інших. Наприклад, у кімнаті залишаються двоє людей. Вони обмінюються ідеями, а потім до приміщення входить хтось третій. Він каже свою ідею, а потім слухає думки попередніх учасників. Поступово висловлюються всі.
🎭 Метод Уолта Діснея
Методика, названа на честь легендарного мультиплікатора, полягає в тому, що учасникам команди призначають ролі, з позиції яких потрібно глянути на продукт, проблему чи проєкт. Тетяна Шелудченко розповідає, що перед брейнштормом досліджує ринок, аналізує конкурентів та готує пул ідей та пропозицій до обговорення.
«Усього є три ролі — мрійники, реалісти та критики. Перші «мріють», як переосмислити якусь концепцію та втілити її у нашому застосунку. Другі стежать, щоб ідеї були реальні в плані виконання, та пропонують, що змінити, аби вони такими стали. Треті — наводять аргументи, чому пропозицію взагалі не варто розглядати», — пояснює вона. Коли всі висловилися, команда обирає ідеї, які варто реалізувати, визначає терміни та відповідальних.
🐟 Діаграма Ішікави
Інша назва техніки — метод риб’ячої кістки, адже сам графік має вигляд риб'ячого скелета. «Хребет» риби представляє проблему або наслідок, а гілки — різні категорії можливих причин. Обговоріть із командою кожну та визначте чинники, які могли вплинути на ситуацію. Зобразіть їх, як тонкі лінії, що виходять з основних «кісток» риби. Проаналізуйте всі причини, знайдіть закономірності, аби зрозуміти корінь проблеми, — так ви зможете точно сформулювати шляхи її вирішення.
💡 SCAMPER
Візьміть ідею креативу, логотип, слоган, процес, продукт — це ваш шаблон. Видозмінюйте його сімома основними способами — вони зашифровані в абревіатурі.
Substitute — замінити. Замініть елемент у шаблоні.
Combine — поєднати. Поєднайте шаблон будь-чим іншим.
Adapt — адаптувати. Додайте новий елемент до шаблону.
Modify — скорегувати. Змініть розмір, форму, колір чи інший атрибут шаблону.
Put to another use — знайти інше застосування. «Прикладіть» шаблон до іншого ринку, сфери, країни, продукту тощо.
Eliminate — виключити. Видаліть елемент з шаблону.
Reverse — зробити інверсію. Виверніть шаблон навиворіт.
Цю техніку можна застосувати і в групі, і наодинці. Проаналізуйте отримані ідеї, оберіть найбільш вдалу, допрацюйте її — та беріться до реалізації.
🤔 Зворотний мозковий штурм
У цій техніці учасники концентруються не стільки на пошуку свіжих ідей, скільки на недоліках продукту чи сервісу. Замість питання «Як можна це покращити?» запитайте у групи «Що може статися у найгіршому випадку?» Ви здивуєтеся кількості різних варіантів! Зафіксуйте всі пропозиції, а далі подумайте, які з них сприятимуть вирішенню проблеми.
🖋️ Письмовий мозковий штурм
Суть процесу полягає у записуванні ідей, що спадають на думку — знову таки, без критики та цензури. Так можна подолати, наприклад, страх чистого аркуша або інші перешкоди для творчості. Серед способів письмового мозкового штурму — фрірайтинг, складання списків й навіть ведення особистого щоденника. Втім, письмовий мозковий штурм не означає індивідуальний.
Ось практика для групи, якою поділилася Олена Васів. «Є тема, наприклад, догляд за рослинами взимку. У групі з шести учасників кожен бере аркуш паперу та записує ідею, що пов’язана з темою. Далі людина передає свої нотатки сусіду, й завдання наступного учасника — розвинути та доповнити цю ідею. Так повторюється, доки всі не доповнять кожен з шести аркушів. Наприкінці маємо шість деталізованих ідей».
⏳ Метод 6—5—3
Цією методикою поділилася Тетяна Шелудченко, її часто застосовують у команді Impulse. В середньому залучають шестеро (чи більше) людей, які за п’ять хвилин генерують мінімум по три ідеї, а потім обмінюються ними.
🧠 Індивідуальний мозковий штурм
На відміну від колективного мозкового штурму, індивідуальний допомагає вирішити проблему більш особисто та цілеспрямовано. Можна використовувати тексти чи малювання, або поєднати їх і скласти ментальну карту — техніку візуалізації, що дозволяє зафіксувати та обробити інформацію.
«Іноді я можу просто виписувати асоціації, занотовувати їх, фіксувати все, що пов’язане з цією темою. Але так не вийде побачити додаткові зв'язки між всіма елементами та глибше в них зануритися. Натомість завдяки ментальній карті весь безлад у голові, пов’язаний з темою, розкривається як квітка, і видно, що навіть у різних напрямках твоїх думок є спільні елементи. Так можна побачити всі ідеї одночасно та подумати, як скомбінувати їх між собою», — говорить Ольга Кисельова.
✅ NUF-тест
Це не техніка брейнсторму, а метод оцінки ідей, які виникли в ході нього. Перевірте кожну пропозицію за трьома категоріями:
N (new) — чи нова ця ідея;
U (useful) — чи вона корисна;
F (feasible) — чи можна її реалізувати.
На основі результатів залишіть найкращі пропозиції.
Помилки під час проведення брейнсторму
Існує кілька поширених помилок, які можуть виникнути під час сеансу мозкового штурму. Зокрема:
1. Обмежувати творчий процес. Модерувати дискусію можна і треба, але встановлення суворих правил чи рекомендацій може «задушити» креатив та загальмувати вільний обмін ідеями.
2. Критикувати ідеї. Смішки, скептичний вираз обличчя, зневажливі коментарі ідей, що вибиваються з загального потоку може знівелювати потенціал сеансу мозкового штурму.
3. Не записувати ідеї. Є ризик, що ви їх не помітите чи забудете.
4. Не втілювати ідеї. В цьому випадку в сеансах мозкового штурму немає жодного сенсу.
5. Залучати тільки найактивніших. Це може призвести до того, що вдалі ідеї від більш спокійних співробітників так і не будуть озвучені, а вони самі відчуватимуть себе вигнанцями.
6. Не забезпечити комфортне середовище. Приміщення з незручними меблями та поганою звукоізоляцією може ускладнити процес, заважати учасникам зосередитися та ефективно штормити.
7. Обрати невдалого модератора. Завдання модератора — бути уважним спостерігачем та водночас стимулювати активність. Важливо обрати людину, яка гармонійно поєднає обидві ролі.
Поради для проведення успішного мозкового штурму
1. Заохочуйте участь усіх членів групи. Переконайтеся, що кожен має можливість внести свої ідеї. Досягти цього можна, надавши кожному час для висловлення та відмовившись від критики під час обговорень.
2. Визначте конкретні цілі та завдання. Так ви зможете тримати обговорення сфокусованим та рухатися за планом.
«Ми у команді оцінюємо якість брейнстормів за кількістю ідей для реклами, які потім сконвертувалися в покупку, щоби не було так, що ідей багато, але жодна не дала результату. Ми заносимо всі ідеї у спеціальну табличку, визначаємо пріоритетність, а потім фіксуємо, що «зайшло», а що ні», — говорить Олена Васів.
3. Заохочуйте шалені та нестандартні ідеї. Найменш нереалістичні та незвичні ідеї часто можуть призвести до найбільш креативних рішень.
4. Використовуйте візуальні елементи. Діаграми, стікери, малюнки зроблять ваше обговорення ще більш дієвим.
5. Будьте гнучкими. Мозковий штурм рідко схожий на прямолінійний процес, а етапи та техніки можуть змінюватися в процесі обговорення.
6. Робіть перерви. Вони важливі, щоби розум не перевтомлювався.
7. Реалізуйте ідеї після мозкового штурму, щоби переконатися, що час і зусилля були витрачені недаремно.
Що почитати
«21 спосіб мислити креативно». Майкл Мікалко
«Думай як митець». Вілл Гомперц
«Посібник із креативного мислення». Кріс Ґріффітс, Меліна Кості
«Кради як митець». Остін Клеон
«Гнучкий розум. Як бачити речі інакше і думати нестандартно». Естаніслао Бахрах
