Роль продакт-менеджерів не завжди зрозуміла для інших, багатозадачна і вимагає різних навичок. Продактам треба спілкуватися з іншими командами, показувати класні результати й доносити ідеї до C-level. Разом з Реєм Астафічевим, Product Mindset коучем та CEO Asta Academy, розбираємось, що продакт справді має робити, а що — міфи, далекі від реальності.
МІФ №1
Product Manager = Product Owner = Project Manager = Business Analyst
Актуально для України
Компанії завжди хотіли наймати людей, які зможуть виконувати багато функцій, але не звертали увагу, що кожна з них – це фултайм-робота. Таким чином компанії шкодять самі собі — якщо людина поєднує три ролі, вона виконує одну з них на 80%, а інші — на 10% кожну. Розвʼязати цю проблему можна винятково зсередини — люди, що працюють у компанії, мають сказати, що у них функції для двох людей, а виконати вони можуть тільки половину. Інакше вони не зможуть сфокусуватися на жодної ролі.
Бізнесам вигідно, щоб одна людина робила багато. Але коли від продакт-менеджера очікують й фінансові результати, й забезпечення процесів, він може зміститися у бік операційних дій (скрам-ритуалів, описання специфікацій тощо) як більш зрозумілих. Потім, під час перформанс-рев'ю, керівництво хоче бачити результати в грошах, а продакт був сфокусований на іншому аспекті своєї роботи, і ні сам продакт, ні компанія не отримують бажаного.
МІФ №2
Кожен продакт-менеджер має вміти кодити
Актуально для усього світу
Цей міф створили великі технологічні компанії на кшталт Google — їм було потрібно, щоби продакт-менеджери швидше знаходили спільну мову з інженерами, аби скоротити час на розробку продуктів. З мого досвіду не обов'язково бути сильно технічно підкованим, щоби бути продактом. Якщо ти junior, тобі це не потрібно — тобі вже дають інструкції та напрям роботи. Якщо ти рухаєшся у напрямку senior level, тобі корисно розуміти високорівневі технологічні концепти, але не в усіх типах компаній.
Крім того, не варто забувати, що технічний продакт-менеджмент — це окремий напрям, який займає десь 15% ринку продакт-менеджменту. Відсутність технічної освіти — не блокер. Я і сам за освітою поліграфіст.
МІФ №3
Комунікація для продакта не дуже важлива
Актуально для України
Більша частина роботи продакта повʼязана з комунікацією зі стейкхолдерами, клієнтами, командами, топменеджментом. Але продактів вкрай рідко вчать якісної комунікації. Через це і зʼявляється більша частина проблем у компаніях.
Які комунікаційні навички потрібні продакту:
активне слухання;
комунікація через кросфункціональні команди. Ти маєш донести свої потреби до дизайну або інжинірингу, попри те, що ти не дизайнер і не інженер;
вміння ідентифікувати дисфункції комунікацій (коли хтось в команді неправильно зрозумів іншого, і це призвело до помилок);
структурувати свої думки. Сказати дуже багато — просто. Сказати коротко і по суті — складно;
пітчинг своїх ідей як команді, так і топменеджерам. Комунікація з командою і з C-level — абсолютно різні речі. Ти по-іншому структуруєш речення, підкреслюєш різні цінності;
вміння ідентифікувати й вирішувати конфлікти.
Щоби знайти свої слабкі місця, розкладіть усю комунікацію за типами, а потім оцінить себе за кожним пунктом від 1 до 10, а також попросіть про це своїх колег.
Отримавши фідбек, ви зрозумієте, де потрібно прокачатись. А як саме — обирайте, від курсів із паблік спікінгу до книжок, подкастів, тіктокерів чи індивідуальних консультацій.
МІФ №4
Продакту не потрібен people management
Актуально для усього світу
До мене на консультації часто приходять сіньори та міддли, які за три роки хочуть стати CPO. І 90% з них навіть не згадують про необхідність прокачати People Management.
У роботі CPO People Management займає 70% часу. Треба знати, як наймати й звільняти, як мотивувати команду. Тому будувати People Management skillset треба ще на рівні міддла. Наприклад, взяти інтерна, поділитися знаннями, зробити презентацію тощо.
Є й інша сторона медалі — «Принцип Пітера» — компанія буде просувати людину всередині організації аж до рівня некомпетенції цієї людини. У мене був клієнт, якому довелося інвестувати немаленьку суму в тренінги для людей на рівні middle або senior, щоби розвʼязати цю проблему. Зараз у компанії встигають виростити лідерів і менеджерів до потрібного рівня зсередини, і наймають здебільшого на junior-позиції.
Коли ти починаєш ділитися знаннями, тебе починають слухати. Якщо ти навчишся ділитися досвідом, будувати взаємодії у команді, буде простіше. Багато людей не розуміють, що побудова команди займає найбільшу частину часу CPO, і навчитись цього тільки на курсах неможливо — потрібен власний досвід, набутий із часом.
МІФ №5
Щоби бути успішним продактом, треба працювати безупинно
Актуально для України
Скоуп задач продакт-менеджера є супершироким, і у роботі є величезна зона невідомості, і при цьому складно пригальмувати, щоби розібратися в деталях. Але постійні овертайми, робота у вихідні виснажують. Якщо ви пригальмуєте, ваша продуктивність зросте на 50% — маю приклад такого product manager саме з Genesis. Він почав встигати набагато більше у робочий час, коли збалансував свій графік.
Але є нюанс. Нещодавно я наштовхнувся на дослідження організації Watercooler, яка аналізує вигорання в компаніях. За їх даними, якщо ти постійно овертаймиш, шанс твого бернауту і звільнення зростає до 80-90% протягом трирічного періоду. Якщо ти сидиш в офісі з 9 до 6, але рівень твоєї залученості дуже маленький, потенційний ефект від твоєї роботи для компанії теж буде низьким.
Найкращі працівники — ті, хто працює понаднормово, коли це потрібно, і не тому, що їм сказали, а тому, що їм не все одно. Для того, щоб показувати найкращі результати, тобі не треба працювати постійно. Якщо працювати нонстоп, ефективність від твоєї роботи, а також твоя креативність і когнітивні можливості просядуть.
В Україні є великі продуктові бізнеси, які проповідують культ хайперформерів. Але не кожен може показувати високі результати й не кожному це треба. Навіть коли організація наймає хайперформера, вона не може підтримувати його результативність постійно. З часом він піде вниз.
Я знаю компанії всередині Genesis, які бачили, що людина, яка є важливою для компанії, вигоряє, і змінювали її роль. Класна практика, але компанії не завжди так роблять.
МІФ №6
Продакт відповідає за весь виторг
Актуально для усього світу
Багато компаній дивляться на продакт-менеджера як на генератор доходу, і не цікавляться, як інші відділи допоможуть продуктовій команді цього досягти.
Я отримував круті результати з виторгу тільки тоді, коли я «підгрібав» під себе інші відділи — маркетинг, інженерів, дизайн. Купа людей працювало заради спільної мети.
Якщо ви даєте продакту відповідальність за виторг, необхідно давати йому інструменти й вплив на інші департаменти, що залучені у цьому процесі. Задача продакта — не заробити гроші, а так організувати процеси, щоб усі у компанії заробляли гроші разом.
Деякі CEO не розуміють, що їх фінальний дохід — сума багатьох складових, які працюють разом, а не ізольовано.
МІФ №7
Продакт має всім подобатись
Актуально для України
Задача продакт-менеджера — бути фасилітатором. Ти маєш спілкуватися з продактами, проджектами, бізнес-аналітиками, дизайнером, маркетологом, інженерами, сейлзами, підтримкою. І всі вони завжди від тебе щось хочуть.
Якщо ти хочеш всім подобатись, ти всім маєш казати «так». Але якщо в організації багато стейкхолдерів, і ти кажеш всім «так», ти не встигатимеш виконувати всі завдання. А якщо ти відмовляєш, ти перестаєш всім подобатись.
Уміння продакта казати «ні» насправді вигідно для організації: на рівні результатів важливіше не подобатися всім, а getting things done. Якщо ти прийшов на нову роль, ти маєш вміти пріоритезувати завдання — комусь відмовити, за щось взятися негайно. Подобатися всім неможливо. Навіть якщо дуже хочеться.
