Ще декілька років тому Юлія Гур’єва мала успішну юридичну кар’єру в Україні. За короткий час вона змінила місце проживання, професію та стиль життя. Спеціально для блогу Genesis Юлія написала колонку про свій шлях від адвоката до продакт-менеджера в IT та про досвід навчання в School of Digital Business by Genesis & SET University & KSE. Це курс зі створення цифрових продуктів для усіх, хто почав або збирається почати кар’єру в продуктовому IT. В його межах топменеджери Genesis, а також викладачі закладів вищої освіти розповідали, як перетворити ідеї в план дій та створити ефективну модель бізнесу.
Зареєструватися на новий набір School of Digital Business 2.0 by Genesis & KSE можна за посиланням.
Як сеньйор стає джуном
Нещодавно я з родиною переїхала з України до Швейцарії, і спочатку планувала продовжити свою юридичну кар’єру там. У Києві в мене був адвокатський офіс, великий досвід роботи у сфері legal, напрацьовані клієнти та нетворкінг. Мені подобалось те, що я роблю, і я не хотіла це втрачати, тож я не можу сказати, що я світчнулась через те, що стара професія мені набридла або я була чимось не задоволена. Проте з юриспруденцією довелось попрощатися із декількох причин. По-перше, щоби працювати адвокатом у Швейцарії, я мала знову вступати на юридичний факультет у місцевому університеті, п'ять років вчитися, потім два роки стажуватися. Мені здалося дивним сім років йти до того, щоби знов стати джуном у своїй сфері. По-друге, я дуже люблю подорожувати, і мені важливо не бути прив'язаною до постійної локації через роботу.
Вибір був досить очевидним — IT-сфера дає можливість бути мобільним, змінювати країни, не змінюючи роботу і спосіб життя. Я почала з досить стандартного шляху, спробувала програмування: вивчила HTML, почала опановувати JavaScript. У той час мій чоловік, що теж працює в IT, надіслав мені лінк на онлайн-школу продакт-менеджменту, мовляв, і таке в цій індустрії є. Так почалось моє навчання. Спочатку я взагалі нічого не розуміла — незнайомі терміни, хто такий бекенд, фронтенд, я гуглила терміни майже в кожному реченні. Але поступово почала розбиратись і зрозуміла, що мені дуже цікаві задачі продакт-менеджера. Ба більше, це насправді дуже схоже на роботу адвоката. Дослідження ринку, які роблять продакти, схожі на те, з чим стикаються юристи. Закони України цікаво корелюються із законодавством європейських країн. Коли я не могла знайти, як розв'язати своє питання за допомогою українських законів, шукала схожі практики в рішеннях Європейського суду, а потім йшла і «пітчила» це судді.
Бізнесове мислення адвокатам теж вкрай потрібне, оскільки правовий шлях часто розтягується на довгий термін, під час якого бізнес-процеси клієнта будуть заморожені, прибуток падатиме. Іноді буває так, що якщо клієнт на 100% правий, але доведення цієї правоти займе три роки заморозки активів, то чи не краще шукати компроміс? Для цього теж потрібно вміти рахувати метрики, розуміти value, вміти пояснювати складні речі простою мовою, домовлятись і мати купу інших софт- і хард-скілів.
Після навчання в онлайн-школі продакт-менеджменту я потрапила на стажування в ірландську компанію Bookmate, що розробляє досить популярний у світі застосунок для читання книг. На роботу до них я не потрапила, але вони дали мені класний фідбек, це надихнуло мене йти далі. Спочатку я працювала як продакт-фрилансер, робила кастдеви та дослідження ЦА для онлайн-шкіл. Згодом мене покликали проводити кастдеви для застосунку графічного редактора. Їм сподобалась моя робота, і вони покликали мене на фултайм.
Genesis Product School мені порадив друг продакт-менеджер. Він сказав, що кращого місця для розвитку джуніора не знайти. Перша моя спроба вступити до школи провалилася. Коли я відкрила завдання першого етапу відбору, то зрозуміла, що не знаю жодної відповіді. Я юрист за освітою, і звісно, ніколи не вчила вищу математику. На другий набір я підготувалась краще — як мені здавалось. Тоді набрала 50% правильних відповідей на першому етапі, пройшла на другий, а там — задачі з відкритими питаннями. Знову невдача. Я з тих людей, хто не звик відступати. Тому я домовилась про заняття із двома викладачами з вищої математики, і все літо присвятила вивченню цього предмета. І вже до третього набору була впевнена у своїх силах. Так стала учасницею School of Digital Business by Genesis & SET University & KSE.
Погляд із метаконтексту
Чому я так наполегливо намагалася потрапити до генезійської школи? Мені як джуну в продакт-менеджменті подобається екосистемний підхід компанії. Коли це розгалужений холдинг із багатьма проєктами — ти маєш змогу рости й учитись всередині закритої системи. Наприклад, проводиш тести, потім можеш проконсультуватись із колегами з інших проєктів, запитати, обмінятись думками. Це пришвидшує твій розвиток та навчання. Я звикла до шаленого темпу, мені все цікаво, хочеться швидше розбиратися, вивчати нове — цей ритм мені підходить.
Від початку навчання у мене було відчуття, що маю достатньо досвіду, я все ж таки не новачок, а стронг-джун, щось вмію. Почала слухати лекції й зрозуміла, що я насправді нічого не вмію. Підхід у школі був ґрунтовний, і починався він з аналізу ринку. Взагалі то я розумію, які задачі маю виконувати як продакт-менеджер, але я ніколи не дивилась на це з ширшої позиції. Цінність школи для мене в тому, що лектори виводять учасників в метаконтекст, показують, як твоя робота впливає на роботу інших колег у команді. Раніше я взагалі не думала про те, що продакти якось впливають на ринок. Думала, що десь там є абстрактний ринок, у ньому є певна ніша, і я просто роблю шматок своєї роботи, щоб продукт міг існувати у цій ніші. Виявилось, що ринок не існує у вакуумі, там є певні тенденції, і коли ти їх починаєш відстежувати, можеш їх схопити першим і принести додаткову цінність та успіх своєму продукту.
Окрім лекцій та домашніх завдань, у нас був основний проєкт, над яким ми працювали у «сімках» — кожна команда мала розробити концепцію диджитал-продукту. Ми з колегами працювали над проєктом у сфері mental health. У нас було декілька версій продукту: ми почали як проста no-code платформа з контентом, потім вирішили зробити півот у платформу з коучами. В результаті до захисту ми набрались сміливості і досвіду, щоби запропонувати маркетплейс для фахівців із психологічного здоров’я. Своєрідний Uber для психологів. До фінального захисту проєкту ми мали декілька попередніх презентацій для лекторів школи. Наші напрацювання серйозно критикували, лектори не давали розслабитись і ставились до нас не як до групи новачків, а як до потенційних стартаперів — питання були такими, які зазвичай ставлять інвестори. Відверто говорили, якщо презентація та пітчинг були слабкими. Звісно, саме це покращило наш потенційний продукт.
У школі була доступна опція «спитати у лектора», і я активно її використовувала — багато писала лекторам із питаннями у соцмережах. Це виявилось дуже цінно — можливість звернутися за порадою або допомогою з фінальним проєктом до людини, яка пройшла той самий шлях із реальним продуктом. Коли наша команда десь буксувала, лектори завжди приходили на допомогу. Я б сказала, вони були й менторами для нас у цей період.
Чотири головних інсайти, що я отримала на School of Digital Business
Ринок — це основа
Студенти юридичного факультету мають вивчати філософію, і зазвичай не розуміють навіщо це їм потрібно. Те, що філософія важлива, вони усвідомлюють через роки юридичної практики. Те саме із вивченням ринку для продакт-менеджерів. До навчання в школі аналіз ринку здавався мені чимось не дуже важливим, хоча й обов’язковим. Виявилось, що саме грамотне вивчення ринку безпосередньо впливає на продукт і на його розвиток.
Відповідальність за продукт — на всіх членах команди
Мало просто зробити продукт, який працює. Навіть якщо ти продакт, а не фаундер або СЕО, тобі теж важливо розуміти, як правильно пітчити, залучати інвестиції. Формально це не входить в мої обов'язки, тому залишалося поза зоною уваги, але я зрозуміла, що це потрібно всім, хто дотичний до продукту.
Отримати інформацію можна навіть із найнеочікуваніших джерел
Раніше мені здавалося, що дані про поведінку користувачів і, наприклад, конкурентів, можна дізнатися з обмеженої кількості джерел: публічних звітів, відкритої інформації в мережі тощо. Насправді варіантів безліч. Головне – проявити креативність. Можна навіть тимчасово влаштуватися на роботу до конкурентів, чому ні? Ця творчість і пошук нових шляхів у професії мене надихає.
Публічний виступ/пітч має утримувати увагу слухачів весь час
Під час занять мене вразило, як лектори утримують увагу студентів. Найцікавіші приклади в презентаціях я навіть скрінила. До прикладу, один спікер, розповідаючи про високі й низькі конверсії, проілюстрував тезу картинками з двома кониками — один приплескуватий, другий високий. Останнє, що очікуєш на лекції про конверсії, — це коники. Такі несподівані речі запам’ятовуються. Інший спікер почав лекцію з вправи для студентів — ми з іншими учасниками дуже активно дискутували, коли її вирішували. Це все мотивує слухати й шукати для себе якісь приклади — як я можу утримувати увагу аудиторії, якій мені потрібно буде запітчити продукт або фічу.
Школа мене змінила. За такий короткий час я отримала практичного досвіду більше ніж за рік роботи, і це неоціненно. Школа і лектори постійно повертали увагу студентів саме до суті бізнесу, до того, що ми будемо фактично робити з продуктом. Це не просто навчання з дипломом у фіналі, а занурення у фултайм-роботу над реальним продуктом, з реальними метриками, без милосердя і жалю, все по-дорослому. Звісно, не планую зупинятися на досягнутому. Навчання стало звичкою, я побачила свої слабкі місця і почала над ними працювати.
