Конкуренція вебпереглядачів була однією з найгостріших в історії ІТ. Інноваційні браузери швидко здобували першість і так само втрачали її. Монополіст з долею в 96% ринку за кілька років перетворився на продукт, яким користуються один раз, щоби завантажити «нормальний» вебпереглядач.
У процесі перегонів компанії створювали технології, які невдовзі стали базою сучасного фронтенду та повністю змінили ландшафт інтернету. У цьому матеріалі ділимося історією розвитку вебпереглядачів та рефлексуємо, як працювалося розробникам під час баталій браузерів та як розвиватиметься ця конкуренція надалі.
> Спочатку був WWW
> Круїз-контроль для інформаційної магістралі
> Поява Internet Explorer та перші перегони
> Opera. Розвиток в тіні
> Монополія Internet Explorer
> Фенікс, що піднявся з попелу
> Другий раунд. Протистояння монополістів
> Нечесна гра. Чому монополісти не змінюються
> Що далі. Все буде ШІ
Спочатку був WWW
Перший у світі веббраузер фактично був безіменним. Тім Бернерс-Лі, співробітник Європейської лабораторії з ядерних досліджень (CERN), який створив поняття «всесвітнього павутиння», не заморочувався з неймінгом і випустив перший вебпереглядач з назвою World Wide Web. Його опублікували 1990 року разом із протоколом HTTP, мовою HTML і форматом посилання URL, а також презентували перший у світі сайт www.info.cern.ch.
Пізніше CERN перейменували браузер у Nexus. Він мав графічний інтерфейс, редактор стилів, підтримував протокол FTP. Це був не просто перший браузер, але й редактор сайтів — як для першої спроби виглядало дивовижно.
Проте було вагоме «але». Nexus розроблявся на операційній системі NeXTSTEP на ультрапотужних та дорогих компʼютерах Next — одному з творінь Стіва Джобса. Їх міг дозволити собі навіть не кожен дослідницький центр, а про масове використання навіть не йшлося.
У пошуках простішого рішення CERN створили текстову версію браузера Line Mode Browser. Він був кросплатформним, запускався на будь-якому компʼютері, проте був незручним. Фактично це був текстовий редактор з підтримкою HTTP.
Користувачам потрібне було рішення із графічним інтерфейсом. Тоді Жан-Франсуа Грофф, один з колег Бернерса, переклав основні компоненти першого браузера мовою С, а також зібрав і опублікував в мережі бібліотеку LibWWW для інтерпретації онлайн-сторінок. Так інструменти для створення браузерів стали доступними для всіх, і це стало поштовхом до їхнього розвитку. Допитливі програмісти з наукових центрів та університетів почали експериментувати та створювати нові браузери для власних завдань. Кожен з них мав свої особливості: один мав перші вкладки, другий міг відображати таблиці, третій — формули.
1993 року в мережі було всього 130 сайтів і зоопарк з 12 різних браузерів.
Епоха універсальних вебпереглядачів починається з виходу Viola, який створив студент каліфорнійського університету Пей Юань Вей. У ньому було чимало фічей: закладки та історія переглядів, кнопки вперед-назад, пошук та навіть можливість вставляти в HTML-сторінки обʼєкти з кодом, які будуть виконуватися одразу у браузері. Цей продукт усім сподобався, зокрема Марку Андріссену, спеціалісту NCSA (National Center for Supercomputing Applications) та майбутньому співзасновнику венчурного фонду A16Z. Незабаром він випустив Mosaic — перший переглядач, який міг показувати картинки разом з текстом, а не в окремому вікні. Він був простим, безкоштовним, кросплатформним, а згодом — всесвітньо відомим.
Netscape Navigator — «круїз-контроль для інформаційної магістралі»
Надихнувшись успіхом Mosaic, Андріссен йде з NCSA та разом із Джеймсом Кларком засновує Netscape Communications Corporation. 1994 року вони починають роботу над новим браузером. Це був вже не експеримент дослідницького центру, а справжній бізнес.
Перший реліз Netscape Navigator 1.0 містив усі переваги Mosaic та на додаток безліч нових опцій. Одна з них — швидкість. У перших браузерах сторінки відображалися лише після повного завантаження контенту, а при тодішньому інтернеті це тривало довго. Дуже довго. Netscape навігатор були першими, хто виправив це.
«Netscape є потужним комерційним навігатором для інтернету, що пропонує мережеву навігацію з допомогою миші. Він оптимізований для безперебійної роботи на модемах 14,4 кб/с, забезпечуючи продуктивність щонайменше в десять разів вищу, ніж в інших браузерах» — так описується у першому пресрелізі інноваційний браузер, який 1995 року вразив світ.
«Новий Netscape Navigator забезпечує круїз-контроль для інформаційної супермагістралі», — зазначив Тім Вейл, Senior Systems Engineer у British Telecom і перший користувач цього вебпереглядача.
1995 року розробнику Netscape Брендану Айку дають завдання написати скін для реалізації скриптів. Вони мали доповнювати можливості HTML і CSS, дозволяючи створювати більш динамічні та інтерактивні вебсторінки. Ідея Netscape полягала в тому, щоби створити легке інтерпретоване рішення для непрофесійних програмістів. Дедлайн був стислий — 1,5 тижня. «Тоді у травні я завзято працював протягом 10 днів. І мало спав», — так Айк описував ті часи на конференції dotJS 2007 року.
Новій технології дали назву Mocha. Через низку перейменувань та доопрацювань пізніше вона стала усім відомою JavaScript. Перша версія мови була випущена разом з новою версією Netscape Navigator 2.0. Тривалий час у комʼюніті розробників критикували цю мову та не сприймали серйозно. Через угоду з SUNmicrosystems до її назви додали «Java», і доводилося усім пояснювати, чому JavaScript — це не Java, і не Script. Попри це, навколо цієї мови незабаром виросте екосистема інструментів, без яких сучасного вебу не існувало б.
1996 року Netscape Navigator стає найпопулярнішим веббраузером. Він має близько 80% ринку, великі плани розвитку і тотальну любов користувачів. Здавалося б, що може трапитися? Проте на арені зʼявився Microsoft з серйозними намірами захопити цю нішу.
Поява Internet Explorer та перші перегони
Microsoft помічає, що веб стрімко розвивається, а у ніші браузерів уже є стійкий лідер, та ухвалює рішення вступити в цю гонитву.
Часу починати розробку власного браузера з нуля вже не було, тому компанія купує ліцензію Mosaic, погоджуючись виплачувати відсотки з продажів. 1996 року компанія створює на її базі Internet Explorer та випускає, як власний продукт. Цього ж року з претензій Mosaic починається перший судовий процес у майбутній війні браузерів.
Перші версії Internet Explorer містили лише основні функції для перегляду вебсторінок і взаємодії з ними. Проте з кожною новою версією він поступово наздоганяв Navigator. Netscape не відставав. Так розпочалися перегони інновацій. Компанії релізили нові HTML-теги й фічі, що були несумісними одне з одним. Під час перегонів усім було не до стандартів — доходило до того, що на сайтах ставили відмітки, у якому браузері краще його переглядати.
Opera. Розвиток в тіні
Паралельно з Netscape Navigator та Internet Explorer у світ вийшов браузер Opera. Йон Стефенсон фон Течнер та Гейр Іварсьой, співробітники норвезької телекомунікаційної компанії Telenor працювали над розробкою сайту компанії — на той час неймовірна та інноваційна задача. Самі вони користувалися браузером Mosaic, і в процесі виникла ідея створити свій — MultiTorg Opera 1.0. Вихідний код браузера був написаний на С++ без використання сторонніх API, системні вимоги були мінімальними навіть для машини того часу. Це зробило браузер досить швидким.
Тоді автори браузера створили компанію Opera Software ASA та сфокусувалися на розвитку цього продукту. Тривалий час Opera впроваджувала інновації, такі як швидкий доступ до вебсторінок, вбудований блокувальник реклами та можливості налаштування інтерфейсу. Крім того, Opera була першою, хто впровадив вкладки в браузері та швидке завантаження сторінок за допомогою технології Turbo.
Проте цей вебпереглядач був значно меншим порівняно з Internet Explorer та Netscape Navigator, тому довгий час залишався в тіні та був популярним лише серед ентузіастів. І хоча частка ринку поступово збільшувалася, Opera ніколи не мала високої популярності.
Монополія Internet Explorer
Навігатор залишався потужним інноваційним браузером, проте мав суттєвий недолік. Він був єдиним джерелом доходу невеликої Netscape, тоді як Microsoft могла працювати у величезний мінус, заробляючи на інших продуктах. Крім того, остання мала монополію на ринку операційних систем.
Так, Internet Explorer 4.0 було включено до операційної системи Windows 95, що зробило його дефолтним безкоштовним браузером без необхідності завантажувати його окремо. Паралельно компанія укладала угоди з виробниками комп'ютерів та іншими партнерами, які передбачали передвстановлення Internet Explorer на комп'ютери. Це обмежувало конкуренцію, адже чимало користувачів навіть не знали про існування інших браузерів.
У відповідь на це Netscape, а за ним й уряд США, подали в суд на Microsoft, звинувачуючи її в зловживанні монопольним становищем на ринку браузерів. Судовий розгляд завершився угодою Microsoft та уряду США, яка передбачала зупинку практики звʼязувати Internet Explorer з операційною системою та надання можливості користувачам обирати альтернативні браузери.
Водночас Microsoft знайшла рішення, як обійти угоду. Замість того, щоб видаляти Internet Explorer з операційної системи, компанія додала можливість обирати браузер при налаштуванні операційної системи. Це була досить складна маніпуляція для пересічних користувачів, тому першість залишилася за Internet Explorer. Так він здобув 96% ринку і виграв першу битву браузерів.
Фенікс, що піднявся з попелу
Завершення першої фази війни поклало кінець швидким інноваціям. На початку нульових років веб поглинув технологічний застій. Не маючи мотивації розвиватися, Microsoft сфокусувався на корпоративних і серверних рішеннях, а між 2001 і 2006 роками вийшла лише одна нова версія Internet Explorer. Крім того, перемога завела Microsoft у глухий кут: тепер компанія мусила підтримувати усі старі версії браузерів з помилками та «кривими» реалізаціями стандартів, які компанія ігнорувала весь цей час. Повністю виправити усі помилки їм так і не вдалося.
«Я стикнувся з проблемами пізніх версій Internet Explorer, коли він фактично вже був Legacy-продуктом. Тоді працював із CRM-продуктом Microsoft для вебу, тому орієнтація на Internet Explorer була пріоритетом. Під них ми писали кластерний код, працювали на чистій JavaScript, без фреймворків та бібліотек — усе доводилося писати вручну, навіть компілятори, — згадує Віктор Галочка, Front-end Team Lead в Lift. — Це було боляче — чи не кожну сторінку ми перевіряли через емулятори, як вони виглядатимуть у різних версіях браузера. Часом виникали проблеми з анімацією — вона не програвалася або взагалі блокувала подальший код. Підтримка цим браузером нових методів, фічей, які зʼявлялися в CSS, і в JavaScript, була дуже низькою. Регулярно зʼявлялися проблеми з DOM: щоби виділити певний елемент, доводилося вигадувати «костильні» рішення. Незграбність цього браузера уособлює бібліотека jQuery, яку Microsoft популяризувала».
Netscape своєю чергою отримав змогу почати з чистого листа. Команда заснувала Mozilla, спільноту вільного програмного забезпечення, та розпочала роботу над новим проєктом під назвою Fenix. Бета-версія нового браузера побачила світ 2002 року та отримала схвальні відгуки за швидкість, безпеку та додаткові компоненти — його головну відмінність від Internet Explorer 6. У листопаді 2004 року команда офіційно презентувала Mozilla Firefox. За дев’ять місяців його завантажили 60 мільйонів користувачів. Розвиток вебу відновився.
«Mozilla Firefox оголосили вбивцею Internet Explorer, і це була перша серйозна альтернатива після Netscape. Шанувальники навіть зібрали гроші, щоб заплатити за його рекламу на всю сторінку в New York Times», — згадує Том Воррен, технічний оглядач The Verge.
Firefox запропонував такі функції, як вкладки, блокувальник вікон, що спливають, розширення та теми. Більшість з цих фічей не були новими — їх вже містив браузер Opera. Але поєднання швидкості, зручності та орієнтація на конфіденційність зробили Firefox фаворитом. Протягом п’яти років браузер здобув 32% ринку, а 2009 випередив Internet Explorer. Проте у нього зʼявилися два інші конкуренти — Safari та Chrome.
Другий раунд. Протистояння монополістів
На початку 2003 року Apple презентував Safari як найшвидший веббраузер. «Ми повертаємо інновації до цієї категорії, створивши перший вебпереглядач за останні роки», — зазначив Стів Джобс під час презентації на Macworld Expo.
Команда заявила, що оригінальна версія Safari завантажує сторінки втричі швидше за Internet Explorer, має блокувальник реклами, механізм рендерингу сторінок WebKit, а також доступ до пошуковика Google та інструментарію для завантаження файлів. Мобільна версія Safari для iPhone була випущена у 2007 році.
Водночас розробники відзначали низку недоліків Safari. Зокрема, невідповідність стандартам, неправильну інтерпретацію деяких сторінок та елементів, проблеми із продуктивністю, оптимізацією та синхронізацією закладок та іншої інформації.
«Старі версії Safari були дуже схожими на Internet Explorer — такі ж болі та проблеми для розробників. Зараз він регулярно оновлюється, проте деякі рішення досі працюють специфічно, наприклад, реалізація івентів. З цим доводиться жити, адже це дефолтний браузер на iOS-девайсах», — ділиться Віктор Галочка.
1 вересня 2008 Сундар Пічаї анонсував Google Chrome в офіційному блозі компанії. Вже наступного дня стала публічною перша бета-версія браузера. Також розробники Google оголосили про створення відкритого і вільного проєкту Chromium, щоби допомогти конкурентам (Opera, Mozilla, Microsoft) розвивати інтернет.
Google зосередився на вебстандартах і дотримувався HTML5, пройшовши тести Acid1 і Acid2 з першим випуском Chrome — те, у чому Microsoft сильно провалилася.
«Першим моїм браузером як користувача був Internet Explorer. Як і в багатьох інших, тоді не було розуміння, що існує щось краще. Проте щойно я побачив і спробував Chrome, було відчутно, що це суттєвий крок вперед в історії браузерів. Його кілер-фічею стала швидкість, продуктивність і зручний UX/UI. Крім того, у Chrome зʼявилися екстеншени, — пояснює Віктор. — Також цей браузер завжди був більш зручним для розробників. Робота з консоллю, запитами, cookies, Local Storage — усе тут працювало швидше і зручніше».
Нечесна гра. Чому монополісти не змінюються
Спочатку керівники Mozilla не бачили в Chrome загрози. «Chrome не має на меті конкурувати з Firefox, адже ми не пропонуємо службу пошуку та не продаємо рекламу. Скоріше, він створений для конкуренції з Internet Explorer», — стверджував президент Mozilla Europe Трістан Нітот. Компанії мали схожі цінності, крім того, Mozilla щойно підписала трирічний контракт із Google про рекламу.
Проте невдовзі Google почав застосовувати нечесні методи. Нові вебстандарти в першу чергу впроваджувалися у Chrome, створюючи недоліки в продуктивності та проблеми сумісності у браузерах-конкурентах. У липні 2018 року менеджер програми Mozilla Кріс Петерсон звинуватив Google у навмисному сповільненні роботи YouTube у Firefox. Регулярно виникали проблеми з продуктивністю у Gmail і Google Docs, деякі сайти помилково блокували Firefox як «несумісні». Крім того, браузери-конкуренти заполонили навʼязливі пропозиції завантажити переглядач Chrome.
Один з розробників Microsoft скаржився на поведінку Google і ділився скриншотами, де чимало сервісів були заблоковані в інших вебпереглядачах.
«Google Meet, YouTube, Google Earth блокують доступ у браузері Microsoft Edge, а також не підтримуються у Firefox. Коли найбільша вебкомпанія у світі блокує конкурентів, це пахне не стільки випадковістю, а скоріше стратегією», — так описував цей випадок Том Воррен на сторінках The Verge. На його думку, антиконкурентна практика Chrome робила його все більш схожим на Internet Explorer 6.
Завдяки агресивній експансії Google Chrome став найпопулярнішим браузером у світі, забравши користувачів як Internet Explorer, так і Firefox та Opera. До 2017 року їхня доля впала нижче 5%. Chrome став головним способом доступу людей до інтернету на різних пристроях і утримує ці позиції й сьогодні. На початок 2024 року його частка ринку складає понад 65%.
На рушій Chromium невдовзі перейшли Edge (новий браузер від Microsoft), Opera та інші дрібні браузери.
Що далі. Все буде ШІ
Після переходу на Chromium браузери частково втратили свою індивідуальність. «Тут можна провести паралель із мобільними телефонами: до появи iPhone були й «розкладушки», і слайдери, і моноблоки. Зараз всі телефони виглядають плюс-мінус однаково. Так само серед браузерів відбувається певна уніфікація та синхронізація — її забезпечив Chromium, і тим самим допоміг перетворити Google в остаточного монополіста», — вважає Віктор Галочка.
Сьогодні підтримка «зоопарку» браузерів вже не складає суттєвих проблем, як раніше. Коли виходить нове оновлення CSS, JavaScript чи інших інструментів, розробники користуються сервісом CanIUse, щоби визначити, чи підтримують його останні версії браузерів. Для адаптації вебпродуктів на старі версії браузерів використовують компілятори при збірці фінального бандлу коду.
«Раніше потрібно було вручну додавати автопрефікси під різні браузери, щоби нові властивості працювали однаково. Сьогодні цю роботу виконують популярні фреймворки (React, Nest, Angular, Vue), які стали значно розумнішими під капотом», — згадує Віктор.
Як розвиватиметься історія браузерів надалі? Один з імовірних сценаріїв — масова інтеграція AI-інструментів та початок нових перегонів. Культура серфінгу інтернетом та пошуку інформації може кардинально змінитися найближчим часом. Це відбувається вже зараз, хоча пройшло ще дуже мало часу від початку масового використання LLM-моделей.
«Microsoft намагалися діяти на випередження та направили ресурси на розвиток Bing з ChatGPT. Хоча його доля досі залишається мінімальною, виглядає, що Google прогавив момент, коли варто було включатися в ці перегони. Компанія помітно відстає від Microsoft, Amazon та Meta, — зазначає Віктор. — Цілком можливо, що першість у цій ніші незабаром перейде до когось іншого».
